Our History…

 

Скромний початок у сільській місцевості

Організація «Міжнародний Музичний Табір» народилася у червні 2001 року, в Короніні (Румунія), коли Констанція Фортунато згодилася продовжити роботу з румунськими дітьми та студентами музичного університету. Маючи понад 30-річний досвід викладацької, диригентської та дослідницької  праці, а також понад 20- річний досвід проведення музичних таборів у Сполучених Штатах Америки, а також її невідступну переконаність у тому, що всі діти мають здібності до музики, вона присвятила себе тому, щоб принести неоціненний музичний дар дітям посткомуністичних суспільств. Мало хто з дітей коли-небудь мав таку радість, як послухати, не кажучи вже щоб самим долучитися загадкового та чуттєвого світу гри на музичних інструментах, або піднести свої голоси до небес співаючи урочисту пісню у хорі. Перший успіх Констанції, що продемонстрував силу музики, яка може повернути дитині гідність, надію та самоповагу, надав їй силу та заповзятість віддати усю свою енергію тому, щоб змінити усталені принципи та забезпечити позитивне та дбайливе середовище, в якому кожна дитина могла б віднайти та відчути музику як у своєму серці, так і для виступу перед глядачами. У першому таборі брали участь близько 80% дітей, які проживають у маленьких селах та містечках. А викладачами були студенти-практиканти музичних факультетів. Табір відвідало 157 дітей.

 

 

 

Довгострокове зобов’язання виконується

За підсумками першого табору стало зрозуміло, що відчуваючи музику в собі, діти також розкрили себе, знайшли свою гідність, надію та самоповагу. Та не лише змінилися діти. Змінилася і думка людей, які стверджували раніше, що таланти і можливості їх дітей не могли проявитися, оскільки вважали, що лише «вибрані» діти можуть бути «музично обдарованими». Таким чином, виникла домовленість про те, щоб повернутися наступного року та спробувати розвинути мережу Музичного табору по всій країні.
Наступного року у містечку Клюж (Румунія) хлопчик Міхаїта, якого називали «маленький Міхаєль» навчався у таборі, пересуваючись на інвалідському візку. Кожного дня його мати підтримувала йому книжку та допомагала спілкуватися з іншими дітьми і розкривати музику у його душі. Хоча Міхаїті не дозволялося відвідувати громадських магазинів через його фізичну обмеженість, його інвалідський візок розмістили на сцені і він співав разом з іншими дітьми на концерті, який відбувався у супроводі музикантів Трансільванської Філармонії.
Таким чином, Міжнародний Музичний Табір, все більше і більше працюючи з дітьми, які не мають можливостей чи то через фізичні вади чи сирітство, або з тими, хто знаходиться під опікою Соціальних центрів, приводить до приголомшливого висновку – що ці діти також талановиті.

 

 

Подорож до Києва відкриває нові можливості

У 2002 році Констанція відвідала Київ, щоб дослідити можливості розширення програми в Україні. Проявлений до цього інтерес та ентузіазм виявилися досить позитивними. Навесні 2003 року у Міжнародному Музичному Таборі був проведений перший тренінг-семінар для місцевих викладачів. А вже у червні відбувся перший Музичний табір, у роботі якого взяли участь 288 дітей. Також до Києва приїхала команда волонтерів з церкви Твін Лейкс, що знаходиться в Антосі (штат Каліфорнія). Вони викладали прикладне мистецтво, організовували дозвілля, допомагали як асистенти викладачів музики і не могли не закохатися у київських дітей. Кульмінацією табору став концерт, що відбувся у Будинку Звукозапису України. Повна зала глядачів вітала дітей стоячи та вражено слухала виступи дітей, які готувалися до концерту лише впродовж тижня. Більшість творів репертуару – це твори великих митців – Генделя, Гайдна та Сен-Санса. Дитячий концерт відбувався у супроводі музикантів Київського Симфонічного оркестру.

 

 

Змінюючи систему поглядів і понять, ми змінюємо історію!

Цілющий дар музики відродив надію та гідність багатьох дітей, на яких до того не звертали ніякої уваги у суспільстві, де можливості надаються лише «привілейованим» та тим дітям, що подають надію. Багато дітей саме у Музичному таборі вперше у своєму житті взяли в руки музичний інструмент та зіграли на ньому. У багатьох з них виявився голос для співу. І всі без винятку відчували радість музичного дару у позитивно налаштованій та дбайливій атмосфері. Усі діти долучилися до створення прекрасної музики з найкращими професіоналами, що прозвучала у їхніх громадах. А також усі без сумніву відчули, що, поєднуючи свій талант з талантом інших дітей, навіть з різних соціальних верств – вони можуть отримати такий досвід, що змінить їхні ціннісні орієнтири і який неможливо отримати одному.